1. Гучно, шумно розмовляти, кричати, створюючи галас.
2. Піднімати галас, шумно сваритися, сперечатися або бурхливо виражати свої емоції.
3. Розмовне: голосно та настирливо вимагати чогось, скаржитися, протестувати.
Словник Української Мови
Буква
1. Гучно, шумно розмовляти, кричати, створюючи галас.
2. Піднімати галас, шумно сваритися, сперечатися або бурхливо виражати свої емоції.
3. Розмовне: голосно та настирливо вимагати чогось, скаржитися, протестувати.
Приклад 1:
Централізовано «десь» торгівлю, централізовано крик і галас — за всіх кричить дерев’яним голосом радіо-гучномовець на площі, а приватне ніхто вже не сміє кричати й галасувати, як не сміє й продавати морозиво та «Міррад». Мабуть, приватне ніхто не сміє вже й сміятись… Нарешті вони вилізли з трамвая й пішли пішки.
— Невідомий автор, “013 Bagryanyy Ivan Sad Getsymanskyy”