форхенд

1. У тенісі та інших ракеткових видах спорту (наприклад, бадмінтоні, сквоші) — удар, який виконується з тієї ж сторони тіла, де знаходиться рука, що тримає ракетку (для правші — правий бік, для лівші — лівий), з відкритою ладонню, спрямованою вперед у напрямку удару.

2. У кінному спорті — передня частина тулуба коня від холки до лопаток.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |