1. Який є анекдотом або має властивості анекдоту; смішний, дотепний, несподіваний за змістом.
2. Який викликає подив своєю невідповідністю, безглуздістю або надзвичайністю; неймовірний, безглуздий, курйозний.
анекдотичний
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Виходив якийсь дивний симбіоз — то анекдотичний, то прикрий, то зворушливий… Надлом внутрішній — і в натурі, і в поезії Тичини — я почала відчувати досить рано, хоч і не до кінця усвідомлювала причини його. Студенткою я зрідка заходила до Павла Григоровича.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”
Частина мови: прикментик () |