самохідний
[sɑmoxidnɪj] Прикметник
Буква:С
Значення
-
Такий, що рухається власною силою, за допомогою вбудованого двигуна або механізму, без зовнішньої тяги (про машини, механізми, транспортні засоби).
-
У військовій справі: такий, що має власну ходову частину для пересування (про артилерійські установки, гармати тощо).
-
У техніці: автономний, що функціонує без безпосереднього керування людиною, автоматичний.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. самохідний, р. самохідного, д. самохідному, з. самохідного, о. самохідним, м. самохіднім