1. (термін) Такий, що має бути або може бути підтверджений, засвідчений офіційним документом (скріпою), набуваючи юридичної сили.
2. (термін) Такий, що отримав офіційне підтвердження, засвідчення відповідним документом (скріпою).
Словник Української Мови
Буква
1. (термін) Такий, що має бути або може бути підтверджений, засвідчений офіційним документом (скріпою), набуваючи юридичної сили.
2. (термін) Такий, що отримав офіційне підтвердження, засвідчення відповідним документом (скріпою).
Відсутні