самохідниця

[sɑmoxidnɪt͡sjɑ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Самохідний артилерійський снаряд, ракета, що рухається за рахунок реактивної тяги після пострілу.

  2. Рідкісна назва для самохідної артилерійської установки (САУ) — бойової броньованої машини з гарматою, що пересувається на гусеничному або колісному шасі власним ходом.

  3. Застаріла назва самохідного транспортного засобу, механізму (наприклад, візка, вагонетки), що рухається без зовнішньої тяги.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. самохідниця, р. самохідниці, д. самохідниці, з. самохідницю, о. самохідницею, м. самохідниці, к. самохіднице

Більше записів