дитинець

1. Центральна, найбільш укріплена частина давньоруського міста, обнесена оборонним валом і стіною, де розташовувалися резиденція князя, храми та будинки знаті; кремль.

2. (переносне значення) Місце, де щось зародилося, почало розвиватися; джерело, осередок, вогнище чогось.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |