фортеця

[fortɛt͡sjɑ] Іменник

Буква:Ф

Значення

  1. Потужна довготривала укріплена споруда або комплекс споруд, призначений для оборони та ведення бою в умовах облоги; твердиня, цитадель.

  2. (переносне значення) Міцний оплот, надійний притулок, центр, де зосереджено щось важливе (ідей, переконань тощо).

  3. (історичне) У картярській грі “бридж” — ситуація, коли гравцеві гарантовано вдасться взяти певну кількість взяток незалежно від ходу суперників.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. фортеця, р. фортеці, д. фортеці, з. фортецю, о. фортецею, м. фортеці, к. фортеце

Синоніми & Антоніми

Синоніми

Більше записів