Значення
-
(техн.) Властивість механізму або системи автоматично встановлювати та підтримувати свій центр обертання або робочу позицію, усуваючи зовнішні впливи, що викликають зміщення.
-
(псих., соц.) Зосередження уваги, інтересів та діяльності особистості на самій собі, своїх переживаннях та проблемах, часто з ігноруванням зовнішнього середовища та інтересів оточуючих; егоцентризм.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. самоцентрування, р. самоцентрування, д. самоцентруванню, з. самоцентрування, о. самоцентруванням, м. самоцентруванні, к. самоцентрування