самоцентрувальний
[sɑmot͡sɛntruʋɑlʲnɪj] Прикметник
Буква:С
Значення
-
(техн.) Здатний до автоматичного центрування; такий, що сам центрується.
-
(перен.) Зосереджений на собі, своїх інтересах та переживаннях; егоцентричний.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. самоцентрувальний, р. самоцентрувального, д. самоцентрувальному, з. самоцентрувального, о. самоцентрувальним, м. самоцентрувальнім