Словник Української
Власна назва, похідне жіноче прізвище, утворене від чоловічого імені Зіновій (Зеновій) за допомогою суфікса -івна, що вказує на по батькові або належність до роду (наприклад, дочка Зіновія).
Історична та літературна фігура: Ганна Зіновіївна (Анна Зіновіївна) — персонаж роману Михайла Булгакова “Майстер і Маргарита”, сестра Понтія Пилата.
Зіновія — жіноче особове ім’я грецького походження (від Ζηνοβία), що означає “життя Зевса” або “наділена Зевсом”.
Зіновія — історична особа, цариця Пальміри (III ст. н.е.), відома своєю боротьбою проти Римської імперії.
Зіновія — рідкісна рослина родини айстрових (Zinnia), названа на честь німецького ботаніка Йоганна Цинна; декоративна квітка з яскравими суцвіттями.
Похідне прізвище, утворене від імені Зіновій, що вказує на належність до роду або на зв’язок із батьком на ім’я Зіновій (синовий відношення).
Історичне прізвище, що зустрічається в українській антропонімії, особливо серед козацької старшини та духовенства.
1. (діал.) Те саме, що зімовій — посів озимих культур, озимина; також час оранки та сівби цих культур восени.
2. (діал.) Земля, засіяна озимими культурами; озиме поле.
1. Власна назва річки в Україні, лівої притоки Сіверського Дінця, що протікає територією Харківської області.
2. Застаріла назва рослини конюшини лучної (Trifolium pratense), іноді також інших видів конюшини.
1. Стосунний до Зінича, пов’язаний із ним (наприклад, про прізвище, місцевість тощо).
2. У фразеологізмі “зінична зіниця” (застаріле, поетичне) — те саме, що зіниця ока; символ чогось найціннішого, найдорожчого.
1. Отвір у центрі райдужної оболонки ока, що регулює кількість світла, яке потрапляє на сітківку, звужуючись або розширюючись.
2. У переносному значенні — те, що особливо дороге, цінне, улюблене або те, що потребує пильної охорони (зазвичай у виразах на кшталт “берегти/охороняти як зіницю ока”).
1. Жіноче особове ім’я грецького походження, що в українській мові вживається як власна назва; відповідник давньогрецького імені Зенаїда (Ζηναΐς), утвореного від Зенас (Ζηνᾶς) — одного з епітетів верховного бога Зевса.
2. У переносному значенні — жінка або дівчина, яка носить це ім’я.
1. (про рослини) набувати властивостей зими, ставати стійкими до низьких температур, холоду; проходити біохімічні та фізіологічні зміни, необхідні для перенесення зимового періоду.
2. (перен., рідко) ставати схожим на зиму; набувати ознак, властивих зимі (наприклад, суворого, холодного вигляду).
1. Створити точну або навмисно спрощену копію чогось, відтворити щось з максимальною схожістю, часто з метою обману або демонстрації.
2. У техніці, мистецтві тощо — штучно відтворити певні властивості, явища, матеріали або процеси, щоб вони виглядали як справжні або оригінальні.
3. Наслідувати чиюсь поведінку, манеру, голос, жести з метою пародії, переймання або введення в оману.