зіничний

[zinɪt͡ʃnɪj] Прикметник

Буква:З

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    Стосунний до Зінича, пов’язаний із ним (наприклад, про прізвище, місцевість тощо).

  2. (Лінгвістика) –

    У фразеологізмі “зінична зіниця” (застаріле, поетичне) — те саме, що зіниця ока; символ чогось найціннішого, найдорожчого.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. зіничний, р. зіничного, д. зіничному, з. зіничного, о. зіничним, м. зіничнім

Більше записів