Категорія: У

  • унудитися

    1. (діал.) Набриднути, наскучити комусь своїми проханнями, благаннями; докучити, утомити когось.

    2. (діал.) Втомитися від тривалого, наполегливого прохання або іншої діяльності; знудитися.

  • уніформізувати

    1. Надати чомусь однорідного, однакового вигляду або форми; зробити уніфікованим, стандартизованим.

    2. У математиці, техніці: привести до єдиної, стандартної форми або виду; підпорядкувати певним загальним правилам або нормі.

  • уніформізуватися

    1. Набувати однакових, уніфікованих форм, ознак або властивостей; ставати уніформним, однорідним.

    2. (У математиці, техніці) Підпорядковуватися певному єдиному стандарту, алгоритму або правилу перетворення; набувати стандартизованого вигляду.

  • уніформізуючий

    Який надає однакових властивостей, робить однорідним, зводить до єдиного стандарту або форми.

  • уніформіст

    Уніформіст — прибічник уніформізму, концепції в історіософії, яка розглядає історичний процес як одноманітний, підпорядкований єдиним законам для всіх народів і культур, що заперечує унікальність та самобутність окремих цивілізацій.

    Уніформіст — представник напряму в геології (актуалізм), який вважає, що всі геологічні зміни в минулому відбувалися під впливом тих самих повільних і сталих сил, що діють і в теперішній час.

  • уніформний

    1. Однорідний, однаковий за формою, виглядом або будовою; стандартизований.

    2. (У математиці, техніці) Такий, що має однакові властивості в усіх точках або на всій протяжності; рівномірний.

  • уніформування

    Процес забезпечення особового складу організації, установи або підприємства спеціальним одягом єдиного зразка (уніформою).

    Процес впровадження єдиних стандартів, правил або процедур, що робить щось однорідним, аналогічно до носіння уніформи.

  • уніформувати

    Надати комусь уніформу, одягнути в уніформу.

    Надати чомусь єдиного, уніфікованого вигляду або форми; стандартизувати.

  • уніформуватися

    Одягнути уніформу, перейти на носіння уніформи.

    Набути однакового, уніфікованого вигляду; стати однорідним, стандартизованим.

  • унічию

    Унічию — прислівник, що означає: у нічию, до стану рівності, коли жодна зі сторін не має переваги або не здобуває перемоги; так, що закінчується без визначення переможця.