drevosliv.com

Словник Української

Категорія: У

  • утаємничений

    1. Такий, що став об’єктом таємного посвячення, причетний до якоїсь таємниці, таємного знання або обряду; посвячений у щось.

    2. Який має характер таємниці, загадки; загадковий, незрозумілий, потаємний.

  • утаскатися

    1. (розм.) Багато таскатися, пересуватися в різних напрямках, часто без певної мети, відчуваючи при цьому фізичну втому; набігатися, намотатися.

    2. (перен., розм.) Довго та важко працювати, зазнавати клопоту, виснажливих турбот, часто через когось або щось; натерпітися, намучитися.

    3. (розм.) Побувати в багатьох місцях, пройти через різні життєві ситуації, набути досвіду (часто негативного); набігатися, намотуватися.

  • утаскування

    Утаскування — дія за значенням дієслова “утаскувати“, тобто насильне відведення, відволікання когось у бік або в інше місце, часто з застосуванням фізичної сили.

    Утаскування — перенесення, перетягування чогось важкого або громіздкого в певне місце або всередину чогось.

  • утаскувати

    1. (розм.) Неодноразово або поступово таскувати щось у різні місця; перетягувати, переносити речі, часто створюючи безлад.

    2. (перен., розм.) Викликати втому, виснаження тривалою або напруженою роботою, клопотами.

  • утаскуватися

    1. (розм.) Багато разів таскатися, часто ходити кудись, перебувати в русі, особливо без конкретної мети або з відтінком втоми від цього.

    2. (перен., розм.) Довго та старанно займатися чимось копітким, виснажливим, часто з відтінком невдоволення.

  • утасуватися

    1. (розм.) Довго та ретельно тасуватися, перемішуватися (переважно про картки в грі).

    2. (перен., розм.) Довго та метушливо готуватися до чогось, збиратися, клопотатися навколо чогось.

  • утаювання

    Дія за значенням дієслова “утаювати” — навмисне приховування, замовчування інформації, фактів або правди з метою збереження їх у таємниці.

  • утаювати

    1. Навмисно приховувати, не розголошувати щось, уникати повідомлення про щось; залишати в таємниці.

    2. Не виявляти, не показувати якихось почуттів, переживань, думок; стримувати їх у собі.

  • утаюватися

    1. (док. утаїтися) Старанно приховуватися, ховатися від когось або чогось, уникаючи виявлення чи помітності.

    2. (док. утаїтися) Про щось потаємне, приховане: залишатися невиявленим, непоміченим, невідомим для інших.

    3. (док. утаїтися) Перен. Приховувати свої справжні почуття, думки, наміри, зберігаючи зовнішню байдужість або інший вираз.

  • утаювач

    1. Той, хто утаює щось, приховує від інших; приховувач.

    2. (у техніці) Пристрій або елемент системи, призначений для зберігання, накопичення або тимчасового приховування чого-небудь (наприклад, інформації, енергії, речовини).