Усухом’ятку — прислівник, що означає спосіб дії: дуже тихо, повністю беззвучно, не видаючи жодного шуму (зазвичай про рух, пересування або дії).
Категорія: У
-
усуціль
1. Усуціль — прислівник, що означає: безперервно, без жодних перерв чи проміжків, цілковито, повністю.
2. Усуціль — прислівник, що вказує на те, що щось відбувається або існує як єдине ціле, без поділу на частини, суцільним масивом або потоком.
-
усучаснений
1. Який набув сучасних характеристик, відповідає нинішнім вимогам, нормам або технічному рівню; оновлений, модернізований.
2. Який представлено, викладено або зображено з використанням сучасних засобів, форм або концепцій; адаптований до сучасного сприйняття.
-
усучаснення
Процес надання сучасних характеристик, адаптація до сучасних вимог, стандартів або технологій; оновлення, модернізація.
Результат такого процесу; стан, коли щось набуло сучасних рис або було оновлено.
-
усучаснити
1. Зробити сучасним, відповідним вимогам сучасності; оновити, модернізувати.
2. Надати чомусь сучасного вигляду, характеру; адаптувати до сучасних умов, поглядів або технологій.
-
усучаснитися
1. Набути сучасних рис, стати сучасним, відповідати вимогам, духу часу; модернізуватися.
2. (У лінгвістиці, про мову, слово) Набути ознак сучасної вживаності, активізуватися у мовленні.
-
усучаснювати
1. Робити сучасним, відповідним вимогам, нормам або стилю теперішнього часу; оновлювати, модернізувати.
2. Надавати чомусь сучасного характеру, форми або змісту; адаптувати до сучасних умов, поглядів.
-
усучаснюватися
1. Ставати сучасним, відповідати вимогам, звичаям або технічному рівню теперішнього часу; модернізуватися.
2. Набувати ознак, властивостей або вигляду, характерних для сучасності; оновлюватися.
-
усучити
1. Привласнити щось чужоземне, запозичене, надавши йому ознак української мови, культури або національного колориту; українізувати.
2. Рідко вживане значення: зробити когось своїм прихильником, привернути на свій бік.
-
усучитися
1. (розм.) Нав’язати свою присутність, компанію або допомогу, втрутитися у щось без запрошення чи бажання інших; лізти зі своїми послугами.
2. (перен., розм.) Про щось небажане, що з’явилося, виникло нав’язано або невчасно (наприклад, про думку, почуття).