1. Робити важким, складним для виконання, перешкоджати чомусь; ускладнювати.
2. Завдавати клопоту, турботи, створювати незручності комусь.
Словник Української
1. Робити важким, складним для виконання, перешкоджати чомусь; ускладнювати.
2. Завдавати клопоту, турботи, створювати незручності комусь.
1. Відчувати труднощі, зазнавати утруднень при виконанні чого-небудь; намагатися зробити щось, докладаючи значних зусиль.
2. (у чому або з інфінітивом) Відчувати вагання, сумнів, незручність, скруту через певні обставини; соромитися, ніяковіти.
1. (діал.) Ранкова пора, ранок; час невдовзі після світанку.
2. (перен., рідко) Початок чогось, рання стадія розвитку.
1. Щільно закрити, затулити, закрити щільною масою чогось.
2. Захистити від холоду, тепло вкривши, загорнувши когось, щось.
3. Перен., розм. Припинити, зупинити щось (наприклад, плач, сльози).
1. Щільно загорнутися, закутатися в одяг, ковдру тощо, щоб зігрітися або сховатися від очей.
2. Перен. Замкнутися в собі, ізолюватися від навколишнього світу, зосередитися на своїх думках або переживаннях.
1. Власна назва села в Україні, зокрема села у Львівській області.
2. (заст., діал.) Затишне, укрите місце; закуток, захисток, схованка.
1. Щільно закривати, закривати щільно, загортаючи або накриваючи щось, щоб уберегти від холоду, вологи тощо; також — закривати щось повністю, щоб заховати, зробити непомітним.
2. Загортати дитину або хворого в одяг, ковдру тощо, щоб зігріти; кутати.
3. (переносне значення) Приховувати, заховувати щось, уникаючи розголосу; заминати.
1. Щільно загортатися, закутуватися в одяг, ковдру тощо, щоб зігрітися або сховатися.
2. Перен. Ховатися, закриватися від когось або чогось, уникаючи зовнішніх контактів.
1. Щільно закривати, загортати, закутувати когось або щось, захищаючи від холоду, вітру, дощу тощо.
2. Перен. Охоплювати, обіймати когось, щось, повністю закриваючи собою; обволікати.