drevosliv.com

Словник Української

Категорія: У

  • уфар

    Уфар — власна назва села в Україні, розташованого в Закарпатській області, Мукачівському районі.

  • уфимський

    1. Стосунковий до міста Уфа (Росія, столиця Республіки Башкортостан), його жителів або розташування.

    2. Стосунковий до Уфимської губернії, що існувала в Російській імперії та РРФСР у 1865–1922 роках.

    3. Стосунковий до Уфимської єпархії Російської православної церкви.

  • уфо

    1. Нерозпізнаний літаючий об’єкт; загальна назва для спостережень за повітряними явищами або предметами, природу яких спостерігач не може ідентифікувати.

    2. Організація, що займається вивченням таких об’єктів або явищ (наприклад, Уфологічний центр).

  • уфолог

    1. Фахівець з уфології, дослідник неопізнаних літаючих об’єктів (НЛО) та пов’язаних з ними явищ.

    2. Прихильник уфології, людина, яка цікавиться та вивчає феномени, що пов’язують з прибульцями з космосу чи невідомими літальними апаратами.

  • уфологія

    Галузь псевдонауки, що займається вивченням неопізнаних літаючих об’єктів (НЛО), включаючи спостереження, звіти, гіпотези про їхнє походження та можливі контакти з позаземними цивілізаціями.

  • уфор

    УФОР — власна назва українського видавництва, заснованого у Львові 1920 року (Українське Фото-Кіно-Видавництво, скорочено УФКВ або УФОР), яке спеціалізувалося на випуску поштівок, альбомів, фотознімків та кінопродукції.

    УФОР — власна назва серії художніх поштових листівок (видівок), що випускалися однойменним видавництвом у міжвоєнний період і є сьогодні об’єктом колекціонування та дослідження істориків мистецтва та філокартистів.

  • ухватитися

    1. Схопитися, взятися руками за щось, щоб утриматися, підтримати себе або здійснити якусь дію.

    2. Перен. Енергійно, з захопленням взятися за якусь справу, роботу, ідею.

    3. Перен. Скористатися чимось як приводом, підставою для висловлювань, дій (часто з відтінком осуду).

  • ухеканий

    Ухеканий — прикметник, утворений від дієслова “ухекати“, що означає “підкорити, підкорити собі, підкорити впливом” (за аналогією до “улеслити”, “уговорити”). Вживається щодо особи, яку було вмовлено, переконано або підкорено впливом, часто через лестощі або наполегливі умовляння.

  • ухекати

    1. Видавати характерні звуки “ух-ух”, схожі на совині, або глухо угукати.

    2. Перен. Говорити невиразно, незрозуміло; бурмотіти щось під ніс.

  • ухекатися

    Ухекатися — діалектне дієслово, що означає впасти, звалитися з висоти, перекинутися (найчастіше про бочку, віз або інший предмет циліндричної форми).

    У переносному значенні — важко впасти, перекинутися, коївнутися (про людину або тварину).