1. Ставати бідним, збідніти, втрачати матеріальний достаток.
2. (переносне значення) Втрачати внутрішню багатогранність, силу духу, морально чи духовно збіднюватися; ставати убогим у неречовому сенсі.
Категорія: У
-
убожішати
1. Ставати бідним, збіднішати, втрачати майно або матеріальний добробут.
2. (Переносно) Втрачати внутрішню багатогранність, силу або цінні якості; духовно зубожувати.
-
убожішатися
1. Ставати бідним, збіднішати, втрачати майно або достаток.
2. (переносно) Втрачати внутрішню багатогранність, силу духу, моральні чи духовні якості; ставати убогим у неречовому розумінні.
-
у
1. Прийменник, що вживається для позначення напрямку дії до певного місця, предмета або особи та відповідає на питання “куди?”. Синонімічний до прийменника “в”, вживається перед словами, що починаються зі збігу приголосних (особливо з губних), для полегшення вимови: “йти у ліс”, “завітати у гості”, “дивитися у вікно”.
2. Прийменник, що вживається для позначення місця перебування або знаходження та відповідає на питання “де?”. Синонімічний до прийменника “в”: “жити у селі”, “знаходитися у стані спокою”, “працювати у інституті”.
3. Прийменник, що вказує на об’єкт, до якого спрямована дія, або на особу, у володінні якої щось перебуває: “вірити у майбутнє”, “стріляти у ціль”, “бути у сина” (тобто належати синові).
4. Прийменник, що вживається для позначення часу, періоду або моменту, коли відбувається дія: “у неділю”, “у цю мить”, “у двадцять років”.
5. Прийменник, що вказує на спосіб, стан, форму або обставини дії: “йти у розріз”, “бути у відчаї”, “одягнений у все чорне”, “перетворитися у камінь”.
6. Прийменник, що вживається для позначення призначення предмета: “посуд у кухні”, “одяг у дорогу”.
7. Прийменник, що вказує на кількісну або якісну ознаку: “команда у десять осіб”, “хлопчина у п’ять років”.
-
уайльд
1. Прізвище відомого ірландського письменника, поета та драматурга Оскара Уайльда (Oscar Wilde, 1854–1900), представника естетизму та декадансу, автора роману «Портрет Доріана Грея», п’єс «Як важливо бути серйозним», «Відьми з Салема» (у співавторстві) тощо.
2. У переносному значенні — людина, що відрізняється витонченим, іронічним остроумством, епатажною поведінкою та естетськими поглядами на мистецтво і життя, за зразком особистості Оскара Уайльда.
-
уайтменіт
Уайтменіт — рідкісний мінерал, гідроксид кальцію, що кристалізується в гексагональній системі; названий на честь американського мінералога Вальдемара Т. Шаллера.
-
уайт-спірит
1. Органічний розчинник нафтового походження, безбарвна рідина з характерним запахом, що використовується для розведення олійних фарб, лакофарбових матеріалів, миття пензлів та обезжирювання поверхонь.
2. (переносне значення) Про щось або когось, що має надзвичайно легкий, майже невловимий характер, або про щось дуже розведене, неконцентроване.
-
уака
1. Уака (huaсa) — у міфології та культурі народів Анд (інки та ін.): священний об’єкт або місце, що вважається втіленням надприродних сил; ідол, жертовник, храм, гробниця, мумія предка, а також природний об’єкт (гора, печера, камінь), якому поклонялися.
2. Уака — археологічний термін для позначення будь-якої пам’ятки доколумбової епохи в Перу (наприклад, руїни храму, поховання), що має релігійне або церемоніальне значення.
-
уанстеп
1. Музичний стиль та напрямок у електронній танцювальній музиці (EDM), що виник у Великій Британії на початку 2000-х років, характерною рисою якого є ритмічний малюнок з акцентом на кожну непарну долю такту (звучання, що нагадує «уан-степ», «уан-степ»), часто з повільним, важким басом і мінімалістичною аранжуванням.
2. Характерний танцювальний крок або манера танцю під музику у відповідному стилі, що базується на ритмічному переміщенні ваги тіла на кожну непарну долю.