Древослів

Словник Української Мови

Категорія: У

  • уан-степ

    1. Власна назва українського музичного гурту, заснованого в 2000 році, що виконує пісні в стилі поп, денс-поп та євроденс; відомий завдяки таким хітам, як «Гулянка», «Стоп-стоп» та «Гей, чумак!».

    2. (Рідко) Загальна назва для танцювального кроку або простого послідовного дії, що виконується в один прийом (калька з англійського «one step»).

  • уантахаїт

    Уантахаїт — рідкісний мінерал, водний фосфат алюмінію та міді, який зустрічається у вигляді дрібних кристалів зеленого кольору.

    Уантахаїт — власна назва для позначення конкретного мінерального виду у систематиці мінералогії.

  • уапц

    УАПЦ — скорочення від “Українська автокефальна православна церква”, одна з православних церковних юрисдикцій в Україні, проголошена автокефальною в 1990 році.

    УАПЦ — скорочення від “Українська автономна православна церква”, що може вживатися для позначення церковної структури, яка перебуває в канонічному підпорядкуванні Московському патріархату на території України.

  • уа-уа

    1. Власна назва популярної бразильської музичної групи (Banda Uó), що виконує пісні в стилі електропоп та бразильський фанк.

    2. Розмовна назва автомобіля марки Volkswagen (VW), що походить від вимови абревіатури VW (ві-дабл’ю) на український манір.

  • убаблятися

    1. (діал.) Стати схожим на бабу, набути зовнішності або манер літньої жінки; забабкуватися.

    2. (перен., діал.) Стати надто обережним, боязким, нерішучим, як іноді приписують літнім жінкам; зробитися занадто охайним або педантичним.

  • убавити

    1. Зменшити кількість, обсяг, інтенсивність чогось; зробити меншим, слабшим.

    2. Заст. Відняти, відібрати частину від чогось; зменшити, скоротити.

    3. Заст. або діал. Причинити шкоду, збиток; зменшити вартість, гідність когось, чогось.

  • убавитися

    1. Зменшитися в кількості, обсязі, інтенсивності; стати меншим, слабшим.

    2. (розм.) Втратити вагу, схуднути.

    3. (заст.) Стати менш помітним, непоказним; поменшати в очах когось.

  • убавлений

    1. Який має зменшену кількість, об’єм, інтенсивність або ступінь чогось; зменшений, послаблений, скорочений.

    2. У музиці: про інтервал або акорд — зменшений на півтону (позначається знаком «○» або словом «dim»).

  • убавлення

    1. Дія за значенням дієслова “убавляти” — зменшення кількості, обсягу, інтенсивності чогось; скорочення, зменшення.

    2. (у музиці) Поступове зменшення сили звуку, гучності; динамічний відтінок, що позначається терміном “decrescendo” або знаком “>”.

  • убавляння

    Убавляння — дія за значенням дієслова “убавляти“, тобто процес зменшення кількості, обсягу, інтенсивності чи ступеня чогось.

    Убавляння — результат такої дії; стан, коли щось стало меншим, зменшилося.