Категорія: У

  • укошування

    Укошування — дія за значенням дієслова “укошувати”, тобто зменшення, скорочення чогось, особливо у фінансовому чи кількісному вимірі.

    Укошування — процес або результат зрізання, скошування чогось, наприклад, трави або зернових культур, часто з метою заготовки.

  • укошуватися

    1. (діал.) Нахилятися, схилятися вбік; набувати похилого положення.

    2. (перен., діал.) Відхилятися від основної теми, думки; збочувати, звертати в інший бік.

  • укритися

    1. Знайти собі притулок, сховатися від чого-небудь (дощу, негоди, небезпеки тощо).

    2. Захистити себе, накрившись, вкрившись чим-небудь (одягом, ковдрою, матерією).

    3. Перен. Приховатися, стати непомітним, злитися з оточенням (про війська, техніку).

    4. Рідк. Вкрити себе повністю чим-небудь.

  • уладнаний

    1. Який має належний порядок, організований, упорядкований; прибраний.

    2. Який відповідає певним вимогам, правилам; налагоджений, відрегульований.

    3. Про людину: стриманий, врівноважений, спокійний.

    4. Заст. Який знаходиться у злагоді, мирних стосунках із кимсь; примирений.

  • улещування

    1. Дія за значенням дієслова “улещувати” — заспокоєння, угамування когось ласкавими словами, обіцянками, поступками.

    2. Лестощі, вмовляння з метою задобрити, отримати чиюсь прихильність.

  • улогвистість

    Улогвистість — властивість за іменем Улогви, що стосується особливостей його творчості, стилю або світогляду.

  • ультраеліптичний

    1. (мат.) Пов’язаний з ультраеліптичними інтегралами або функціями, тобто інтегралами від алгебраїчних функцій на риманових поверхнях роду більшого за одиницю.

    2. (мат.) Стосовний до кривих (або рівнянь), що мають вищий рід, ніж еліптичні.

  • ультрарасист

    Особа, яка дотримується крайніх, радикальних форм расистської ідеології, що характеризуються особливою ворожістю, нетерпимістю та агресивністю щодо представників інших рас; прихильник ультрарасизму.

  • улягатися

    1. (про предмети) Розташовуватися, укладатися в певному порядку, займати відведене місце; вміщуватися.

    2. (перен., про явища, почуття тощо) Набувати ладу, ставати впорядкованим; заспокоюватися, стихати.

    3. (заст.) Підкорятися, коритися кому-, чому-небудь.

  • уменшуватися

    1. Ставати меншим за розміром, обсягом, кількістю або інтенсивністю; зменшуватися.

    2. (у граматиці) Утворювати форму вищого ступеня порівняння (для прикметників та прислівників).