Властивість або стан, що характеризує використання української мови як основного засобу спілкування, творчості, навчання та інших видів мовленнєвої діяльності окремою особою, групою людей, організацією, соціальним явищем або продуктом культури.
Сукупність явищ, фактів, творів, пов’язаних із сферою вжитку української мови, що розглядається як цілісна характеристика певного середовища, періоду, галузі або суспільства в цілому.