Категорія: У

  • утулитися

    1. Щільно загорнутися, закутатися в одяг, ковдру тощо, щоб зігрітися або сховатися від очей.

    2. Перен. Замкнутися в собі, ізолюватися від навколишнього світу, зосередитися на своїх думках або переживаннях.

  • утулок

    1. Власна назва села в Україні, зокрема села у Львівській області.

    2. (заст., діал.) Затишне, укрите місце; закуток, захисток, схованка.

  • утулювати

    1. Щільно закривати, закривати щільно, загортаючи або накриваючи щось, щоб уберегти від холоду, вологи тощо; також — закривати щось повністю, щоб заховати, зробити непомітним.

    2. Загортати дитину або хворого в одяг, ковдру тощо, щоб зігріти; кутати.

    3. (переносне значення) Приховувати, заховувати щось, уникаючи розголосу; заминати.

  • утулюватися

    1. Щільно загортатися, закутуватися в одяг, ковдру тощо, щоб зігрітися або сховатися.

    2. Перен. Ховатися, закриватися від когось або чогось, уникаючи зовнішніх контактів.

  • утуляти

    1. Щільно закривати, загортати, закутувати когось або щось, захищаючи від холоду, вітру, дощу тощо.

    2. Перен. Охоплювати, обіймати когось, щось, повністю закриваючи собою; обволікати.

  • утулятися

    1. Щільно загортатися, закутуватися в одяг, ковдру тощо, щоб зігрітися або сховатися від очей.

    2. Ховатися, приховуватися від когось або чогось, закриваючи себе чимось.

    3. Перен. Замикатися в собі, уникати спілкування, ізолюватися від оточення.

  • утупити

    1. (розм.) Зробити тупим, затупити, притупити (ріжучий предмет або інструмент).

    2. (перен., розм.) Позбавити гостроти, виразності, сили (про почуття, розум тощо); притупити.

  • утупитися

    1. Уп’ястися, вп’ястися в когось, вщент, настійливо дивитися на когось або щось, не відводячи погляду.

    2. Завзято, наполегливо зайнятися чимсь, заглибитися в щось.

  • утуплений

    1. (про людину) Який має тупий, обмежений розум; нездатний до глибокого мислення, сприйняття.

    2. (перен., про вираз обличчя, погляд) Який виражає відсутність розуміння, розгубленість або повну інтелектуальну пасивність.

  • утуплювати

    1. Робити тупим, затуплювати, позбавляти гостроти (про ріжучі або колючі предмети).

    2. Переносно: робити менш виразним, інтенсивним або чутливим; притупляти (про почуття, розум тощо).