1. Щільно загорнутися, закутатися в одяг, ковдру тощо, щоб зігрітися або сховатися від очей.
2. Перен. Замкнутися в собі, ізолюватися від навколишнього світу, зосередитися на своїх думках або переживаннях.
Словник Української
1. Щільно загорнутися, закутатися в одяг, ковдру тощо, щоб зігрітися або сховатися від очей.
2. Перен. Замкнутися в собі, ізолюватися від навколишнього світу, зосередитися на своїх думках або переживаннях.
1. Власна назва села в Україні, зокрема села у Львівській області.
2. (заст., діал.) Затишне, укрите місце; закуток, захисток, схованка.
1. Щільно закривати, закривати щільно, загортаючи або накриваючи щось, щоб уберегти від холоду, вологи тощо; також — закривати щось повністю, щоб заховати, зробити непомітним.
2. Загортати дитину або хворого в одяг, ковдру тощо, щоб зігріти; кутати.
3. (переносне значення) Приховувати, заховувати щось, уникаючи розголосу; заминати.
1. Щільно загортатися, закутуватися в одяг, ковдру тощо, щоб зігрітися або сховатися.
2. Перен. Ховатися, закриватися від когось або чогось, уникаючи зовнішніх контактів.
1. Щільно закривати, загортати, закутувати когось або щось, захищаючи від холоду, вітру, дощу тощо.
2. Перен. Охоплювати, обіймати когось, щось, повністю закриваючи собою; обволікати.
1. (розм.) Зробити тупим, затупити, притупити (ріжучий предмет або інструмент).
2. (перен., розм.) Позбавити гостроти, виразності, сили (про почуття, розум тощо); притупити.
1. Уп’ястися, вп’ястися в когось, вщент, настійливо дивитися на когось або щось, не відводячи погляду.
2. Завзято, наполегливо зайнятися чимсь, заглибитися в щось.
1. (про людину) Який має тупий, обмежений розум; нездатний до глибокого мислення, сприйняття.
2. (перен., про вираз обличчя, погляд) Який виражає відсутність розуміння, розгубленість або повну інтелектуальну пасивність.
1. Робити тупим, затуплювати, позбавляти гостроти (про ріжучі або колючі предмети).
2. Переносно: робити менш виразним, інтенсивним або чутливим; притупляти (про почуття, розум тощо).