Значення
-
(від лат. ultimus — останній) У дипломатичній практиці: остання, заключна нота, що містить остаточну вимогу та вказує на невідворотність застосування санкцій (наприклад, розриву дипломатичних відносин або початку військових дій) у разі її невиконання.
-
(переносно) Остаточна, категорична вимога, умова або попередження, після якого очікується різка дія або наслідки.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. ультимо, р. ультимо, д. ультимо, з. ультимо, о. ультимо, м. ультимо, к. ультимо