Категорія: У

  • ультрадобуток

    Ультрадобуток — власна назва українського виробника продуктів харчування (найчастіше м’ясних напівфабрикатів, ковбасних виробів), що вживається як загальне позначення товарів цієї торгової марки.

  • улещувати

    1. Ласкавими словами, лестощами або обіцянками намагатися здобути чиюсь прихильність, розташування або згоду на щось; умовляти, улесливлювати.

    2. (застаріле) Заспокоювати, утихомирювати когось або щось (наприклад, біль, сум).

  • улещуватися

    1. Намагатися чиїмись лестощами, угоджуванням, підлабузництвом здобути чиюсь прихильність, розташування або досягти своєї вигоди.

    2. (застаріле) Утішатися, знаходити втіху в чомусь.

  • улива

    1. Власна назва річки в Україні, лівої притоки Дністра, що протікає Тернопільською та Хмельницькою областями.

    2. Власна назва річки в Україні, лівої притоки Стиру, що протікає Рівненською областю.

    3. (у діалектах, переважно західних) Загальна назва для невеликої річки, потічка або місця вливання однієї річки в іншу (гирла).

  • уливання

    1. Дія за значенням дієслова “улити” — повне, рясне поливання рідиною чогось або когось.

    2. (у техніці, металургії) Процес заповнення ливарної форми розплавленим металом.

  • уливати

    1. Наливати рідину всередину чогось, наповнювати щось рідиною.

    2. Розливати, проливати рідину (зазвичай випадково або необережно).

    3. Перен. Надавати комусь, чомусь сили, енергії, життєвої стійкості; вселяти, вдихати.

  • уливатися

    1. Про рідину: наповнювати собою якусь ємність або простір, надходити всередину чогось у великій кількості.

    2. Перен. Приєднуватися до якогось кола людей, колективу, потоку, ставати його частиною.

    3. Розм. Про людину: вбирати в себе велику кількість рідини (часто про алкоголь).

  • улик

    1. Рій бджіл з маткою, що відокремився від основного сімейства та вилетів з вулика для заснування нового гнізда; рій-первак.

    2. Застаріле та діалектне: вулик, колода для утримання бджіл.

  • улинути

    1. Швидко втекти, утекти, зникнути з якогось місця; ухилитися від когось, чогось.

    2. Рідко вживане значення: вилитися, витекти назовні (про рідину).

  • улинутися

    1. (діал.) Швидко втекти, утекти, вислизнути від когось або чогось; уникнути небезпеки чи небажаної уваги.

    2. (перен., рідк.) Зникнути, щезнути, перестати існувати або бути помітним.