Словник Української
1. Який стосується надзвичайно високих частот електромагнітних коливань, зазвичай у діапазоні від 300 МГц до 3 ГГц (УВЧ-діапазон).
2. Призначений для роботи, створений або використовуваний в ультрависокочастотному діапазоні (наприклад, про устаткування, техніку).
Ультравірус — фільтруючий вірус, вірусна частка надзвичайно малих розмірів, яка проходить через бактеріальні фільтри, що затримують звичайні віруси.
Ультрагеосинкліналь — у структурній геології та геотектоніці: найглибша та найрухливіша частина геосинкліналі, що характеризується потужними (до 15–20 км) нашаруваннями осадових та вулканічних порід і інтенсивним складчасто-розривним деформуванням.
Ультрагігрофіт — рослина, що здатна рости та розвиватися в умовах надзвичайно високої вологості ґрунту та повітря, часто на постійно заболочених або затоплених ділянках.
Ультрагігрофіт — організм (не лише рослина), що вимагає для свого існування постійно насиченого водою середовища.
1. (матем.) Пов’язаний з ультрагіперболою — гіперповерхнею в багатовимірному просторі, що є узагальненням дввимірної гіперболи.
2. (перен., рідк.) Надзвичайно гіперболічний; такий, що містить граничне, максимально можливе перебільшення.
1. (лінгв.) Позначає найвищий ступінь гіперболічності, надмірне посилення художнього перебільшення; такий, що є крайнім, максимальним за своєю перебільшувальною природою.
2. (перен., розм.) Надзвичайно перебільшений, настільки перебільшений, що виходить за межі будь-якої міри правдоподібності або звичайного гіперболічного висловлювання.
1. (геологія) Високопластична глина з дуже дрібними частинками (менше 0,002 мм), що має унікальні колоїдні властивості та високу зв’язуючу здатність; часто використовується як технологічна сировина.
2. (косметологія) Очищена, особливо дисперсна глина (наприклад, бентонітова, каолінова), оброблена для максимальної тонкості, що застосовується в якості основного активного компонента в масках, обгортаннях та інших косметичних засобах.
3. (техніка) Спеціальний вогнетривкий матеріал на основі чистої глини з добавками, що витримує екстремально високі температури (ультрависокотемпературне середовище).
Ультрадин — власна назва радянського портативного транзисторного радіоприймача, що випускався з 1960-х років; одна з найпопулярних моделей побутових радіол у СРСР.
1. (у фізиці, хімії, матеріалознавстві) такий, що має надзвичайно малий розмір частинок (зазвичай від 1 до 100 нанометрів), що надає речовині особливих фізико-хімічних властивостей.
2. (у техніці) такий, що характеризується надвисокою дисперсністю (ступенем подрібнення) речовини або матеріалу.
Ультрадобуток — власна назва українського виробника продуктів харчування (найчастіше м’ясних напівфабрикатів, ковбасних виробів), що вживається як загальне позначення товарів цієї торгової марки.