1. (діал.) Заспокоювати, утихомирювати когось, особливо дитину, коли вона плаче або капризує; замовляти.
2. (перен., діал.) Припиняти, стримувати явище, процес (наприклад, біль, сум тощо).
Категорія: У
-
утушкуватися
1. (розм.) Затихати, заспокоюватися після збудження, хвилювання або плачу; приходити до стану рівноваги.
2. (перен.) Стихати, вщухати (про явища природи, звуки тощо).
-
утфелемішалка
Утфелемішалка — спеціальна машина або пристрій у цукровому виробництві, призначений для перемішування утфелю (маси кристалів цукру, змішаної з патокою) з метою прискорення відокремлення кристалів від рідкої фази (меляси) під час центрифугування.
-
утфелемішалка-кристалізатор
Утфелемішалка-кристалізатор — це спеціалізований апарат у цукровій промисловості, призначений для одночасного перемішування утфелю (маси кристалів цукру, змішаної з сиропом) та контрольованого процесу кристалізації цукру в цій масі.
-
утфелерозподільник
Утфелерозподільник — технологічний апарат у цукровому виробництві, призначений для рівномірного розподілу утфелю (маси кристалів цукру, змішаної з сиропом) по поверхні центрифуги перед її відцентровим обертанням для відділення цукрових кристалів від меляси.
-
утфель
Утфель — густа, в’язка маса з перетертих ягід або фруктів, звареного фруктового, ягідного пюре з цукром або медом, яка використовується як начинка для цукерок, вафель, а також самостійний десерт.
Утфель — у кондитерському виробництві: тип конфетного корпусу або начинки, приготованої шляхом збивання звареного цукрового (інвертного) сиропу з додаванням фруктової пюреподібної маси, яєчного білка або інших піноутворювачів.
-
утфельний
1. Стосовний до утфелі, властивий їй; призначений для виготовлення утфелі.
2. Виготовлений з утфелі або з додаванням утфелі; має смак, консистенцію чи вигляд утфелі.
-
утьоком
1. Утьоком — прислівник, що означає спосіб пересування або розташування вздовж, уздовж чогось, зазвичай річки, струмка або вулиці, паралельно до її русла або лінії.
2. Утьоком — у напрямку, що збігається з течією води (річки, потоку).
3. Утьоком — ужиткове позначення для напрямку, протилежного до “вверх” (вгору за течією), тобто вниз за течією річки.
-
утюг
1. Прилад для прасування білизни, одягу тощо, що працює за принципом нагрівання металевої підошви (спочатку вугіллям, парою, а сучасний — електрикою).
2. Розм. Важкий, незграбний або дуже старий автомобіль.
3. Розм. Про людину, яка відрізняється повільністю, незграбністю або обмеженістю.
-
утюжений
1. Який був підданий утюженню, оброблений праскою для надання гладкості, позбавлений зморшок (про тканину, одяг тощо).
2. Переносно: дуже гладкий, рівний, наче після прасування (про поверхню, наприклад, воду, сніг).
3. Розмовне, переносне значення: дуже втомлений, знесилений; той, що зазнав сильного фізичного чи психічного впливу.