Древослів

Словник Української Мови

Категорія: У

  • угаюватися

    1. Довго, наполегливо та з великими зусиллями заспокоювати, утихомирювати когось або щось, змушувати припинити шум, плач, хвилювання тощо.

    2. (переносно) Намагатися заспокоїти, задовольнити якісь потреби, прагнення або відчуття (наприклад, спрагу, голод, цікавість).

  • угаяний

    1. Який перебуває у стані втоми, знесилення від тривалої роботи, руху або іншої активної діяльності; стомлений, змучений.

    2. Який викликав втому, знесилення; виснажливий, стомливий.

  • угаяти

    1. Довести до втоми, змусити втомитися від тривалої ходьби, роботи або іншої активної діяльності; замучити, загнати.

    2. (розм.) Витратити, використати значний час або зусилля на щось; утомити себе тривалим заняттям.

  • угаятися

    1. Докласти багато зусиль, втомитися від тривалої, напруженої роботи або руху.

    2. (у розмовному вживанні) Провести значний час, займаючись чимось, часто з відтінком значення марнування часу або втоми від процесу.

  • угвинтити

    1. Щільно вкрутити, вгвинтити щось у що-небудь, закріпити за допомогою різьби.

    2. (переносно, розмовне) Усунути, прибрати когось, щось; звільнити від посади.

  • угвинтитися

    1. Щільно ввійти, вгвинтитися в щось (про різьбовий предмет).

    2. Перен. Проникнути кудись, влізти в щось, часто з труднощами або непомітно.

    3. Перен., розм. Упевнено та наполегливо зайняти якусь позицію, вписатися в якесь середовище, колектив.

  • угвинчений

    1. Який був закручений, увінчений у щось, закріплений за допомогою гвинта або гвинтів.

    2. Уживаний як складова частина технічних термінів, що позначає спосіб кріплення або конструктивну особливість (наприклад, “угвинчена пробка”, “угвинчений патрон”).

  • угвинчування

    1. Дія за значенням дієслова “угвинчувати” — процес вкручування, вгвинчування чогось у щось за допомогою різьбового з’єднання.

    2. (у техніці) Спосіб кріплення деталей або елементів за допомогою різьби, при якому одна деталь вводиться в іншу обертальним рухом.

  • угвинчувати

    1. Щільно вкручувати, ввертати щось у що-небудь, зазвичай роблячи обертальні рухи, щоб закріпити на місці.

    2. Перен. Впроваджувати, впроваджувати щось наполегливо, з труднощами або поступово.

  • угладитися

    1. Дієслово доконаного виду. Набути гладкого, рівного вигляду; стати гладким, рівним (про поверхню, матеріал).

    2. Дієслово доконаного виду, розмовне. Влаштуватися, владнатися, прийти до бажаного порядку, стану (про справи, життя).

    3. Дієслово доконаного виду, розмовне. Заспокоїтися, прийти до стану рівноваги, упорядкувати свої почуття, думки.