Древослів

Словник Української Мови

Категорія: У

  • угудзяний

    1. (Про людину) Такий, що має ім’я Угудзяний; що стосується Угудзяного.

    2. (Про предмет, явище тощо) Такий, що носить назву “Угудзяний” або пов’язаний з особою на ім’я Угудзяний.

  • угукання

    1. Дія за значенням дієслова “угукати” — вигукування “угу” для вираження згоди, підтвердження або підтримки в розмові.

    2. Звуки, що їх видають деякі птахи (наприклад, голуби, горлиці) або тварини; воркування.

  • угукати

    1. Видавати характерні звуки, подібні до «угу», «угу-угу», виражаючи згоду, розуміння або підтвердження під час розмови, особливо по телефону.

    2. Розмовляти, базікати, вести несуттєву розмову (заст., рідко).

  • угукатися

    1. (розм.) Упорно, наполегливо домагатися чогось, настирливо просити або вимагати, часто з відтінком докучливості.

    2. (рідк.) Старанно, з завзяттям займатися чимось, заглиблюватися в щось.

  • угукнути

    1. Видати короткий, різкий звук, схожий на «угу», часто як вигук здивування, раптового розуміння чи підтвердження.

    2. (у діалектах) Гукнути, покликати когось голосно, зазвичай з відстані.

  • угукнутися

    1. Вигукнути “угу” або інший подібний звук, що виражає згоду, підтвердження або розуміння, зазвичай у відповідь на щось.

    2. Розм. Несподівано або необачно втрутитися в розмову, додати свою репліку, часто не доречно.

  • угурний

    1. (діал.) Який має стосунок до угорців, Угорщини; угорський.

    2. (діал.) Який має стосунок до угорської мови; угорськомовний.

  • угурно

    1. Угурно — прислівник, що означає: у великій кількості, натовпом, гуртом, разом (про пересування людей або тварин).

    2. Угурно — прислівник, що означає: одночасно, разом, спільно (про здійснення дії).

  • уд

    1. У давньоіранській міфології — божество вітру, один із богів погоди, що вважався добрим духом, творцем родючості та очищення.

    2. У сучасній культурі (переважно в інтернет-середовищі) — вигадана міфологічна істота, персонаж фольклору та мемів, що зображається у вигляді антропоморфної істоти з довгими вухами, часто з позитивною конотацією.

  • удабнопітек

    Удабнопітек — викопна людиноподібна мавпа, рештки якої знайдені на території сучасної Грузії; вважається одним з найдавніших представників родини гомінідів, що жив приблизно 1,8 мільйона років тому.