Ужва — власна назва річки в Україні, лівої притоки Прип’яті, що протікає територією Волинської області.
Ужва — власна назва села в Україні, розташованого в Ковельському районі Волинської області.
Категорія: У
-
ужгнути
1. (діал.) Різко та швидко рушити з місця, кинутися кудись; ушмигнути.
2. (перен., діал.) Швидко та вправно щось зробити, справити.
-
ужгнутися
1. (діал.) Розпалитися, розгорітися (про вогонь).
2. (перен., діал.) Сильно розлютитися, розгніватися; запалати гнівом.
-
ужгород
Ужгород — місто в Україні, адміністративний, економічний та культурний центр Закарпатської області, розташований на річці Уж; історична столиця Закарпаття.
-
ужгородський
1. Стосунковий до міста Ужгород, пов’язаний з ним, що має там походження або розташування.
2. Характерний для Ужгорода або його жителів, властивий їм.
3. Належний місту Ужгород або його мешканцям.
-
уже
1. Прислівник, що вказує на завершеність дії або настання стану в момент мовлення або до нього; тепер, тепер уже, на цей час.
2. Виражає підсилення ознаки, ступеня якості або інтенсивності дії; ще, навіть, і.
3. Уживається для вираження негайного наступного переходу від однієї дії до іншої; відразу, зараз же, негайно.
4. (У поєднанні зі сполучниками “як”, “щойно”) Вказує на миттєвість дії після певного моменту; відразу після того як.
-
уживальний
1. Який використовується, вживається на практиці; призначений для ужитку, практичного застосування.
2. (У лексикографії) Такий, що знаходиться в активному вжитку, поширений у мовленні певної епохи (про слово, вираз, форму).
-
уживальність
1. Властивість за значенням прикметника “уживальний“; придатність для вживання, використання, практичного застосування.
2. Частота або ступінь поширеності вживання певної мовної одиниці (слова, словосполучення, форми тощо) у мовленні.
-
уживаний
1. Який вживається, використовується для певної мети; призначений для вжитку, ужитку.
2. Який перебував у вжитку, не новий; б/в (бувший у вжитку).
-
ужиткування
1. Дія за значенням дієслова «ужиткувати»; використання чогось на практиці, застосування для певної мети, вживання.
2. (у філософії, соціології) Практичне застосування знання, ідеї, теорії; реалізація їх у конкретній діяльності.