Словник Української
1. (дієприкметник активного стану теперішнього часу від дієслова “шаленіти“) Такий, що перебуває в стані сильного збудження, втрачає самовладання через якесь потрясіння, емоцію (радість, гнів, відчай тощо); той, що шаленіє.
2. (переносне значення) Надзвичайно інтенсивний, бурхливий, несамовитий (про явища, сили природи, дії).
3. (переносне значення, розмовне) Дуже сильний за ступенем вияву; нестримний, божевільний (про почуття, бажання).
Шалмей — старовинний духовий музичний інструмент з подвійною тростиною та прямим дерев’яним корпусом, попередник сучасного гобоя, що мав різкий, пронизливий тембр і був поширений у Європі в епоху Середньовіччя та Відродження.
1. Тонка вовняна тканина, що використовується для пошиття верхнього одягу, зазвичай з діагональним (саржевим) переплетінням ниток; вид сукна.
2. (у переносному значенні) Зразок, модель, форма, за якою щось виготовляється або відтворюється; шаблон, трафарет.
3. (у техніці) Деталь, шаблон для перевірки розмірів, форми або взаємного розташування частин виробу.
1. Багаторічна трав’яниста цибулинна рослина родини амарилісових, вид роду цибуля, що має видовжені цибулини з діаметром 1-3 см, які ростуть гніздами; культивується як овочева, пряно-смакова та лікарська культура.
2. Невелика цибулина цієї рослини, що використовується в кулінарії як ароматна пряність з менш різким, ніж у ріпчастої цибулі, смаком.
1. Власна назва персонажа з англійського фольклору та відомої дитячої лічилки у перекладі українською мовою, який зображується у вигляді антропоморфного яйця; відомий завдяки фразі «Шалтай-Болтай сидів на стіні».
2. (переносно) Людина або предмет, стан якого є крихким, нестійким і може легко зазнати краху або непоправного пошкодження.
3. (розм., заст.) Неповоротка, незграбна або кумедна людина; те саме, що «вайло», «неповороток».
1. Зменшувально-пестлива форма до слова “шабля”: невелика шабля, шабля зменшених розмірів, часто дитяча іграшка або декоративний предмет.
2. Рідкісна назва рослини з родини ароїдних (Acorus calamus), що має довгі мечоподібні листки, відома також як аїр, аїр тростиновий, лепеха, татарське зілля.
3. Розмовна назва листа деяких рослин, що за формою нагадує шаблю (наприклад, листя ірису, гладіолуса).
Холодна зброя з вигнутим клинком, зазвичай односторонньою заточкою, призначена для рублячих ударів, що традиційно використовувалася в кавалерії.
Назва одного з видів спорту (фехтування шаблями) у сучасному олімпійському розумінні.
Розм. про людину, яка вміло володіє шаблею, відважна та рішуча в діях.
1. (техн.) Масивна металева деталь, частина штампувального молота або преса, що рухається вертикально в напрямних і передає енергію удару на оброблюваний матеріал через інструмент.
2. (іст., архіт.) У готичній архітектурі — кам’яна основа пінакля (невеликого шпиля) або фіали, часто прикрашена різьбленими аркатурками, вімпергами та іншими декоративними елементами.