шабот

[ʃɑbot] Іменник

Буква:Ш

Значення

  1. (техн.) Масивна металева деталь, частина штампувального молота або преса, що рухається вертикально в напрямних і передає енергію удару на оброблюваний матеріал через інструмент.

  2. (іст., архіт.) У готичній архітектурі — кам’яна основа пінакля (невеликого шпиля) або фіали, часто прикрашена різьбленими аркатурками, вімпергами та іншими декоративними елементами.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. шаботи, р. шабота, д. шаботові, з. шабот, о. шаботом, м. шаботі, к. шаботе

Більше записів