шаліючий
[ʃɑlijut͡ʃɪj] Прикметник
Буква:Ш
Значення
-
(дієприкметник активного стану теперішнього часу від дієслова “шаленіти“) Такий, що перебуває в стані сильного збудження, втрачає самовладання через якесь потрясіння, емоцію (радість, гнів, відчай тощо); той, що шаленіє.
-
(переносне значення) Надзвичайно інтенсивний, бурхливий, несамовитий (про явища, сили природи, дії).
-
(переносне значення, розмовне) Дуже сильний за ступенем вияву; нестримний, божевільний (про почуття, бажання).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. шаліючий, р. шаліючого, д. шаліючому, з. шаліючого, о. шаліючим, м. шаліючім