Древослів

Словник Української Мови

Категорія: Ш

  • шаровари

    1. Широкі штани, зібрані в складки на поясі та щільно облягають щиколотку, традиційна частина чоловічого народного костюма українських козаків та селян.

    2. Загальна назва широких, мішкуватих штанів, особливо вбрання східних народів або частина деяких військових та спортивних форм.

  • шароварний

    1. Стосовний до шароварів, властивий шароварам; призначений для шароварів.

    2. У складі власних назв: такий, що стосується козацько-гетьманської доби в історії України, пов’язаний з традиціями українського козацтва (наприклад, “шароварна слава”, “шароварна доба”).

  • шароварчики

    1. Зменшувально-пестливе від “шаровари” — короткі або дитячі шаровари, широкі в стегнах і завужені внизу, часто елемент народного або сценічного костюма.

    2. (переносно) Про дуже широкі, не по формі, штани або бриджі, що нагадують за кроєм шаровари.

  • шаровий

    1. Який стосується Шари, річки в Україні та Польщі, або розташований на її берегах.

    2. Який стосується Шари, села в Україні, або його мешканців.

  • шаровики

    1. Рід грибів родини шаровикових (Lycoperdaceae), що мають замкнуті округлі плодові тіла, які при дозріванні розриваються на верхівці, вивільняючи спори; до цього роду належать їстівні в молодому віці види, зокрема дощовик справжній.

    2. Загальна народна назва для грибів з округлими плодовими тілами, зокрема для родів Lycoperdon (дощовик, порхівка) та Calvatia (головач).

    3. Переносно — про людей, які мають округлу, кремезну статуру або кулясту форму голови.

  • шароподібний

    Який має форму кулі, сфери; кулеподібний, сферичний.

  • шароподібність

    1. Властивість геологічного тіла (наприклад, пласта, жили, покладу) мати форму, близьку до шару, тобто бути витягнутим у двох напрямках при відносно невеликій потужності.

    2. (У геометрії) Властивість фігури або тіла нагадувати за формою шар, тобто бути сплюснутим або мати форму, подібну до диска або пластини.

  • шароц

    Шароц — власна назва села в Україні, розташованого в Мукачівському районі Закарпатської області.

  • шарошечний

    1. (у техніці) Прикметник, що стосується шарошки — різального інструменту у вигляді конуса або циліндра з ріжучими елементами, який використовується для буріння гірських порід.

    2. (у промисловості) Прикметник, що стосується виробництва, використання або призначення для шарошок (наприклад, шарошечне долото, шарошечний верстат).

  • шапличок

    1. Зменшувально-пестлива форма від слова “шапка” — невеликий головний убір, часто дитячий або декоративний.

    2. (у ботаніці) Верхня частина певних грибів (наприклад, мухомора), що має форму купола, капелюшка або щитка і покриває плодоносний шар (гіменофор).

    3. (переносно, розм.) Невеликий предмет або деталь, що за формою нагадує капелюшок або купол (наприклад, шапличок жолудя, шапличок на гвинті).