шапличок

[ʃɑplɪt͡ʃok] Іменник

Буква:Ш

Значення

  1. Зменшувально-пестлива форма від слова “шапка” — невеликий головний убір, часто дитячий або декоративний.

  2. (у ботаніці) Верхня частина певних грибів (наприклад, мухомора), що має форму купола, капелюшка або щитка і покриває плодоносний шар (гіменофор).

  3. (переносно, розм.) Невеликий предмет або деталь, що за формою нагадує капелюшок або купол (наприклад, шапличок жолудя, шапличок на гвинті).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. шапличка, р. шапличок, д. шапличкам, з. шапличка, о. шапличками, м. шапличках, к. шапличка

Більше записів