Словник Української
Схвачування — дія за значенням дієслова “схвачувати“, тобто процес швидкого та різкого захоплення, оволодіння чимось або кимось, часто раптовим рухом.
Схвачування — у техніці та механіці: процес закріплення, фіксації деталі або предмета в спеціальному пристрої (схвачувачі, лещатах тощо) для подальшої обробки чи утримання.
Схвачування — у переносному значенні: миттєве розуміння, усвідомлення ідеї, суті явища; інтелектуальне оволодіння інформацією.
1. (дієслово) Розуміти, усвідомлювати щось швидко та миттєво; охопити розумом у повному обсязі.
2. (дієслово) Захоплювати, оволодівати чимсь (наприклад, територією, владою) силою або швидко.
схвачуватися — (діал.) те саме, що схвачувати: хапатися, братися за щось із завзяттям або поспіхом.
1. Який перебуває у стані хвилювання, збудження, занепокоєння або тривоги; той, що викликає такі почуття.
2. Про поверхню води: покритий хвилями, неспокійний.
3. Перен. Про голос, вимову тощо: неспокійний, нерівний, що видає внутрішнє хвилювання.
Стан психоемоційного збудження, занепокоєння або хвилювання, що виникає внаслідок сильних переживань, очікування чогось або несподіваної ситуації.
Властивість бути схвильованим; ознака, що виражає внутрішнє хвилювання, непокій.
1. У стані хвилювання, збудження чи тривоги; неспокійно, зворушено.
2. (Про манеру виконання, стиль тощо) З надмірною емоційністю, піднесено, патетично.
1. Викликати хвилювання, сильне емоційне збудження, тривогу або занепокоєння; турбувати, непокоїти.
2. Приводити в рух, збуджувати, порушувати спокійну поверхню чогось (наприклад, води).
3. (переносно) Активізувати, спонукати до інтенсивної діяльності, викликати підйом, очікування (наприклад, про громадську думку).
1. Відчувати хвилювання, сильне емоційне збудження, тривогу або непокій через якісь обставини, події або очікування.
2. Ставати неспокійним, порушуватися (про водну поверхню, море тощо).
3. (перен.) Піддаватися сильному впливу, активізуватися, зазнавати підйому (про суспільство, колектив, громадську думку).
1. Стан сильного емоційного збудження, тривоги, хвилювання, викликаний якоюсь подією, обставинами або очікуванням чогось.
2. (у множині, зазвичай “схвилювання”) Подія або обставина, що викликає такий стан; хвилююча пригода, переживання.
3. (переносне значення) Хвилювання, коливання, порушення спокою на поверхні води, повітря тощо.