1. Який перебуває у стані хвилювання, збудження, занепокоєння або тривоги; той, що викликає такі почуття.
2. Про поверхню води: покритий хвилями, неспокійний.
3. Перен. Про голос, вимову тощо: неспокійний, нерівний, що видає внутрішнє хвилювання.
Словник Української Мови
Буква
1. Який перебуває у стані хвилювання, збудження, занепокоєння або тривоги; той, що викликає такі почуття.
2. Про поверхню води: покритий хвилями, неспокійний.
3. Перен. Про голос, вимову тощо: неспокійний, нерівний, що видає внутрішнє хвилювання.