Стан психоемоційного збудження, занепокоєння або хвилювання, що виникає внаслідок сильних переживань, очікування чогось або несподіваної ситуації.
Властивість бути схвильованим; ознака, що виражає внутрішнє хвилювання, непокій.
схвильованість
Буква
Приклади вживання
Error: no such table: sentences
Частина мови: іменник (однина) |