Словник Української
1. (Про людину) такий, що перебуває у стані після сну, коли свідомість та активність повністю відновлені; той, що прокинувся, перестав спати.
2. (Перен., про почуття, стан, явище) такий, що виявлений, активізований, привернутий до життя; пробуджений.
1. (у спеціальному вживанні) Назва періоду в історії України, що охоплює кінець 1980-х — початок 1990-х років, час активізації громадсько-політичного життя, національного та культурного відродження, що призвело до проголошення незалежності України; аналогічний термін — «відлига».
2. (переносне значення) Процес активізації, пробудження до життя, інтенсивного розвитку (наприклад, громадських рухів, національної свідомості, творчих сил).
1. Приводити когось до стану неспання, пробуджувати від сну.
2. Викликати, посилювати якісь почуття, переживання, бажання, прагнення тощо.
3. Спричиняти появу, активізувати розвиток чогось, пробуджувати до життя, діяльності.
1. Переходити зі стану сну або спокою до активності, починати відчувати, бачити, чути тощо; пробуджуватися.
2. Ставати більш інтенсивним, активним, оживати (про почуття, явища, процеси).
3. (перен.) Починати усвідомлювати, розуміти щось, приходити до ясності думок.
1. Позбавити когось сну, змусити прокинутися; перервати чийсь сон.
2. Переносно: викликати, пробудити в комусь якесь почуття, стан, бажання до діяльності (наприклад, розбудити інтерес, сумніви, енергію).
3. Переносно: спричинити появу, активізувати щось, що перебувало у стані спокою або бездіяльності (наприклад, розбудити природу навесні, розбудити життя).
Перейти зі стану сну до стану неспання, прокинутися.
Стати активним, почати проявляти себе після періоду спокою або бездіяльності (переносне значення).
Виникнути, з’явитися, посилитися (про почуття, бажання, стан тощо).
1. Процес створення, організації або розвитку чого-небудь (держави, інституції, господарства тощо); будівництво, становлення.
2. Період активного будівництва, створення матеріальної бази чого-небудь.
3. (у спеціальних галузях) Сукупність споруд, будівель, що входять до складу одного комплексу або розташованих на певній території.
1. Такий, що був розбудований, тобто розширений, збільшений у масштабах або покращений за рахунок будівництва нових об’єктів, частин або структур.
2. (перен.) Такий, що набув більшої складності, розвитку, системності; вдосконалений, розвинений (про організацію, систему, суспільство тощо).
1. Покроково будувати, створювати щось нове або розширювати, збільшувати вже існуюче, надаючи цілісності та завершеності.
2. Послідовно розвивати, вдосконалювати, зміцнювати якусь систему, структуру чи інституцію (наприклад, державу, економіку, організацію).
3. Докладно, повно розвивати, розкривати якусь думку, тему, сюжет у мовленні чи творі.
1. Поступово будуватися, розширюватися, набувати розвиненого вигляду (про об’єкти, структури, системи).
2. Ставати більш організованим, досконалим, налагодженим; вдосконалюватися, розвиватися (про процеси, інституції, суспільні відносини).
3. Набирати сили, міці, потужності; зміцнюватися, посилюватися (часто в абстрактному значенні).