Категорія: Р

  • розкопування

    1. Дія за значенням дієслова “розкопувати” — риття, викопування чогось, розгортання ґрунту або іншого матеріалу для дослідження, пошуку чи вилучення чогось.

    2. Систематичне археологічне дослідження стародавніх пам’яток, культурних шарів, поховань тощо шляхом послідовного зняття нашарувань землі та фіксації знахідок; розкопки.

    3. Перен. Ретельне вивчення, дослідження якихось старих, забутих або прихованих фактів, документів, подій.

  • розкопувати

    1. Розкривати, відкривати щось, риючи, видаляючи землю або інший насипний матеріал.

    2. Ведення археологічних, палеонтологічних або будівельних робіт з метою дослідження або виявлення об’єктів, що знаходяться під землею.

    3. Розгрібати, розрушувати щось насипне (купу, груду), щоб дістати те, що знаходиться всередині.

    4. Перен. Ретельно розшукувати, вивчати, діставати відомості з прихованих, забутих або малодоступних джерел.

  • розкопуватися

    1. (про рослини) Розпускати копи, починати рости копами (про злакові культури).

    2. (перен., розм.) Ставати балакучим, розмовляти вільно й багато; розговорятися.

  • розкоренитися

    1. (про рослину) Укоренитися, пустити коріння в ґрунті, почати рости на новому місці.

    2. (перен., про явище, звичай, ідею тощо) Міцно утвердитися, стати невід’ємною частиною чогось, набути поширення та стійкості.

  • розкислювання

    1. Хімічний процес зменшення кислотності середовища, речовини або продукту шляхом додавання лужних компонентів.

    2. Сільськогосподарський прийом обробки ґрунту, спрямований на зниження його надмірної кислотності (підвищення pH) шляхом внесення вапняних матеріалів (вапна, доломітового борошна тощо).

    3. У металургії — процес видалення або зв’язування надлишкового кисню з металу (чавуну, сталі) під час плавки для покращення його якості.

  • розкислювати

    1. Зменшувати кислотність чого-небудь, робити менш кислим.

    2. Перен., розм. Виводити когось із стану пригніченості, апатії, нерішучості; розважати, пожвавлювати.

  • розкислюватися

    1. Втрачати кислотні властивості, ставати менш кислим або нейтральним (про хімічні речовини, середовище тощо).

    2. Перен. виходити зі стану пригніченості, смутку, апатії; ставати бадьорішим, життєрадіснішим.

  • розкислювач

    1. Речовина або пристрій, що використовується для зменшення кислотності (підвищення рН) середовища, ґрунту, розчину тощо; нейтралізатор кислоти.

    2. (у металургії) Речовина, яку додають до металу або сплаву під час плавки для видалення або зв’язування оксидів (кисеньвмісних сполук), тобто для його розкислення.

  • розкисляти

    1. Зменшувати кислотність чогось, робити менш кислим (про хімічні речовини, середовище тощо).

    2. (у переносному значенні, розмовне) Виводити когось із стану пригніченості, апатії, нерішучості; змушувати активізуватися, пожвавлювати.

  • розкиснений

    1. (про людину) який перестав бути кволим, млявим, апатичним; набравший бадьорості, енергії, активності.

    2. (перен., розм.) який перестав бути сумним, зажуреним, пригніченим; піднесений настрійом, пожвавлений.

    3. (перен., розм., про ситуацію, атмосферу тощо) який перестав бути напруженим, нудним, важким; ставший легшим, вільнішим, пожвавленим.