Категорія: Р

  • радник

    1. Особа, яка дає поради, вказує правильний шлях у якійсь справі; той, хто радить, консультує.

    2. Посада в державних, громадських або приватних установах; особа, яка займає таку посаду (наприклад, державний радник, юрисконсульт, дипломатичний радник).

    3. У деяких країнах — назва виборного члена місцевого представницького органу (наприклад, міської ради).

    4. (заст.) Назва деяких придворних чиновницьких чинів у Російській імперії (наприклад, статський радник).

  • радниця

    1. Жінка, яка дає поради, вказує правильний шлях; наставниця, порадниця.

    2. У народній творчості: персонаж-помічниця (часто надприродна істота), яка з’являється героєві у вигляді тварини, рослини або жінки й спрямовує його, дає життєво важливі поради або чарівні предмети.

    3. Застаріла назва для радника (посадової особи) жіночої статі.

  • раднісінький

    Власна назва села в Україні, що входить до складу Бучанського району Київської області.

  • радніш

    1. (вживається як прислівник порівняльного ступеня від «радо») Більш охоче, з більшою готовністю; краще, швидше (у значенні вибору).

    2. (у ролі вставного слова) Точніше кажучи, вірніше, правильніше (для уточнення сказаного).

  • радніше

    Радніше — порівняльний ступінь від прикметника “радний”, що означає більш радісний, веселіший, сповненіший радості.

  • радніший

    1. Вищий ступінь порівняння від прикметника “радний”: такий, що більше стосується ради, має більший вплив на прийняття колективних рішень або більше відповідає принципам колективного керівництва.

    2. (У назвах органів влади) Такий, що має більші повноваження або вищий статус серед інших представницьких органів (наприклад, місцевої ради).

  • радно

    1. (вживається переважно в усталених виразах) Старанно, зі старанням, охоче, з охотою.

    2. (застаріле) Добре, корисно, на благо.

  • радо

    1. (Ра́до) — власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, Яремчанській міській громаді.

    2. (Ра́до) — власна назва села в Україні, розташованого в Львівській області, Самбірському районі, Турківській міській громаді.

  • радомир

    Радомир — чоловіче особове ім’я слов’янського походження, утворене від основ “рад-” (радість, радіти) та “-мир” (мир, спокій), що може тлумачитися як “той, хто радіє миру” або “той, хто несе радість і мир”.

    Радомир — історична назва міста в Болгарії (сучасна Софія) у період Першого Болгарського царства (IX–XIV століття).

    Радомир — село в Україні, у складі Горохівської селищної громади Володимирського району Волинської області.

  • радомирівна

    Похідне жіноче прізвище, утворене від чоловічого імені Радомир за допомогою суфікса -івн(а), що вказує на походження або належність (дочка Радомира).