1. Фізичний процес спонтанного перетворення нестабільного атомного ядра з випромінюванням частинок або електромагнітних хвиль (гамма-квантів).
2. Власна назва для позначення явища радіоактивності, особливо в науковому та навчальному контексті.
Словник Української
1. Фізичний процес спонтанного перетворення нестабільного атомного ядра з випромінюванням частинок або електромагнітних хвиль (гамма-квантів).
2. Власна назва для позначення явища радіоактивності, особливо в науковому та навчальному контексті.
Радіюватися — дієслово, що означає відчувати радість, бути у піднесеному, радісному настрої; тішитися, звеселятися.
1. Дієприслівник теперішнього часу від дієслова “радіти”, що означає перебувати в стані радості, відчувати велике задоволення або щастя від чогось.
2. (У хімії, фізиці) Випромінюючи, виділяючи радіацію (про радіоактивний елемент радій або інші радіоактивні речовини).
Раднаргосп — скорочення від “рада народного господарства”, місцевий орган державного управління промисловістю та будівництвом в Українській РСР та інших республіках СРСР, що існував з 1957 по 1965 роки в період часткової децентралізації економічного управління.
Раднаргосп — територіально-виробничий комплекс або адміністративно-господарська одиниця, що керувалася такою радою в певному економічному районі (наприклад, Сталінський раднаргосп, Львівський раднаргосп).
1. Стосовний до раднаргоспу (ради народного господарства), пов’язаний з його діяльністю або підпорядкований йому.
2. Створений, організований або існуючий за часів функціонування раднаргоспів (у СРСР, зокрема в Україні, у 1957–1965 роках).
Раднарком — скорочена назва Ради Народних Комісарів, вищого органу виконавчої влади в Українській РСР та інших республіках СРСР у 1919–1946 роках, аналогічного до Раднаркому СРСР (уряду Союзу).
1. Стосунковий до Раднаркому (Ради Народних Комісарів) — вищого органу державного управління в СРСР та УРСР у 1917–1946 роках.
2. Стосунковий до будівлі, установи, документу або іншого об’єкта, що належав, був пов’язаний із Раднаркомом або знаходився у його віданні.
1. (заст.) Який приносить радість, спричиняє радісні почуття; радісний, веселий.
2. (заст.) Який бажає добра, готовий допомогти; доброзичливий, прихильний.
3. (діал.) Бажаний, милий, дорогий (про людину).
4. (діал.) Який викликає захоплення, подобається; чудовий, прекрасний (про предмет або явище).