Значення
-
Форма державного правління, при якій найвищі органи влади обираються на певний термін, а джерелом влади визнається народ.
-
Держава, що має таку форму правління.
-
Самоврядна адміністративно-територіальна одиниця в складі деяких федеративних держав.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. республіка, р. республіки, д. республіці, з. республіку, о. республікою, м. республіці, к. республіко
Походження слова (Етимологія)
Слово «республіка» походить з латинської мови, де «rēs pūblica» означало «держава, республіка, суспільство», буквально «громадська справа». Це словосполучення складається зі слів «rēs» (стан, справа, річ, обставина; держава) та «pūblicus» (суспільний, державний, всенародний). Українське слово є запозиченням з латинської, можливо, через посередництво інших мов. Споріднені слова в інших мовах: російське «республика», білоруське «рэспубліка», польське, чеське, словацьке, верхньо- та нижньолужицьке «republika», болгарське та македонське «република», сербохорватське «република», словенське «republika». Латинське «rēs» споріднене з давньоіндійським «гар» (благо, майно, багатство), «rēvánt-» (багатий), авeстійським «raevant-» (той самий), «rā-» (давати, подавати), давньоірландським «rath» (нагорода).