1. Політично організована спільнота людей, що проживає на певній території, має органи влади та управління, незалежність у внутрішніх і зовнішніх справах, а також суверенне право встановлювати закони та забезпечувати їх виконання.
2. Країна як політико-територіальна одиниця, що має чітко визначені кордони, уряд, законодавчу систему та інші атрибути суверенітету.
3. Система органів верховної влади та управління суспільством на певній території; політична організація суспільства.
4. (У переносному значенні) Уряд, центральна влада певної країни як суб’єкт міжнародних відносин або внутрішньої політики.