держава

1. Політично організована спільнота людей, що проживає на певній території, має органи влади та управління, незалежність у внутрішніх і зовнішніх справах, а також суверенне право встановлювати закони та забезпечувати їх виконання.

2. Країна як політико-територіальна одиниця, що має чітко визначені кордони, уряд, законодавчу систему та інші атрибути суверенітету.

3. Система органів верховної влади та управління суспільством на певній території; політична організація суспільства.

4. (У переносному значенні) Уряд, центральна влада певної країни як суб’єкт міжнародних відносин або внутрішньої політики.

Приклади вживання

Приклад 1:
Тому складно окреслити, в якому напрямку йде її розвиток і які стратегічні логістичні цілі реалізує держава, крім досить пасивної адаптації до вимог Не сформульовано поки 358 що загальної стратегії та відповідних цілей розвитку, виконання яких дозволило би зміцнити конкурентоспроможність польської економіки та зв’язки з ЄС із застосуванням змін на ринку транспортно-логістичних послуг.
— Малярчук Таня, “Згори вниз”

Приклад 2:
6 К о р і н ф — місто-держава у Стародавній Греції, засноване дорійцями поблизу Корінфської затоки в IX ст. до н. е. е Нічого надміру (грецьк.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Приклад 3:
З воцарінням XIII династії Єгипетська держава чомусь знову почала занепадати. Єгиптяни припинили іригаційні роботи в Фаюмі, куди фараон Аменемхет III навіть тимчасово переніс свою столицю — Іттауї («Володіння обох земель»), і де він побудував одну з найграндіозніших споруд давнини — двоповерхову гробницю з тисячами залів та переходів, шо її стародавні греки назвали Лабіринтом.
— Невідомий автор, “003 %91%92%8E%90 %9F %91%92%80%90%8E%84%80%82%8D%9C%8E%83%8E %91%95%8E%84%93 %8E.%8F. %8A%E0%A8%A6%A0%Ad %A2%E1%Ec%Aa%A8%A9 %8A%A8 %A2 %8B%A8%A1 %A4%Ec, 2002. 592 %E1. Isbn 966 06 0245 6”

Частина мови: іменник (True) |