кипчацький
[kɪpt͡ʃɑt͡sʲkɪj] Прикметник
Буква:К
Значення
-
Стосовний до кипчаків (половців) — тюркських кочових народів, що населяли степи Євразії в середньовіччі, або до їхньої мови, культури, історії.
-
Стосовний до Кипчацького ханства (Дешт-і-Кипчак) — середньовічної політичної формації в Євразійських степах.
-
У мовознавстві: що належить до кипчацької (північно-західної) підгрупи тюркських мов, до якої зокрема відносяться кримськотатарська, карачаєво-балкарська, кумицька, каракалпацька та інші мови.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. кипчацький, р. кипчацького, д. кипчацькому, з. кипчацького, о. кипчацьким, м. кипчацькім