радниця

[rɑdnɪt͡sjɑ] Іменник

Буква:Р

Значення

  1. Жінка, яка дає поради, вказує правильний шлях; наставниця, порадниця.

  2. У народній творчості: персонаж-помічниця (часто надприродна істота), яка з’являється героєві у вигляді тварини, рослини або жінки й спрямовує його, дає життєво важливі поради або чарівні предмети.

  3. Застаріла назва для радника (посадової особи) жіночої статі.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. радниця, р. радниці, д. радниці, з. радницю, о. радницею, м. радниці, к. раднице

Більше записів