1. Рідкісне, нещільне дерево, що легко рубається (переважно про осику).
2. Заст. Рухомий майно, майно, що не є нерухомістю; худоба, речі, одяг тощо.
Категорія: Р
-
рябощокий
Який має рябі щоки, з плямами на щоках (переважно про птахів).
-
рябуватий
1. Який має на поверхні дрібні плями, цяточки, крапки іншого кольору, що чергуються з основним фоном; поцяткований рябизною.
2. Який має нерівну, пористу, з дрібними заглибинами поверхню.
-
рябуватість
1. Властивість за значенням прикметника “рябуватий”; наявність дрібних плям, цяточок, крапок іншого кольору на поверхні, що створює неоднорідний, пістрявий візерунок.
2. (у медицині) Характерний вигляд слизової оболонки верхніх дихальних шляхів при деяких інфекційних захворюваннях (наприклад, при корі), що виявляється у появі дрібних червоних плям.
-
рябуха
1. Розмовна назва рябої корови, тварини з плямистою, строкатою шерстю.
2. Переносно: про людину (переважно жінку або дівчину) з рябим, поцяткованим пігментними плямами обличчям; часом використовується як прізвисько.
3. Діалектне: назва певного виду гриба (рядовки) або рослини з плямистими, строкатими листям чи пелюстками.
-
рябушечка
1. Зменшувально-пестлива форма від слова “рябушка” — позначення птаха з рябим (плямистим, цяткованим) оперенням, часто щодо курчати або іншої домашньої птиці.
2. Власна назва, зокрема літературного персонажа, народної пісні або фольклорного образу, що втілює ніжність, беззахисність або малі розміри (наприклад, “Ой у полі та й рябушечка” — початковий рядок відомої української народної пісні).
3. Переносно — ласкаве звертання до дитини або жінки, часто з відтінком співчуття або захоплення.
-
рябушка
1. Розмовна назва риби рябець звичайний (Vimba vimba) — прісноводної риби родини коропових, поширеної у басейнах Чорного та Каспійського морів, яка має характерний вигнутий, напівнижній рот і темну спину з сріблястими боками.
2. Розмовна назва риби пічкур звичайний (Alburnus alburnus) — невеликої прісноводної риби родини коропових з видовженим тілом, покритим дрібною, легко спадаючою лускою.
3. Переносно — про людину (переважно жінку або дівчину), обличчя якої вкрите веснянками або ластовинням.
-
рябцун
1. Рідкісне прізвище українського походження, що, ймовірно, утворене від діалектного слова “рябцун” (див. значення 2).
2. (Діал.) Той, хто має рябе, посипане рябинками обличчя; рябець, рябчик.
-
рябчик
1. Невеликий птах родини фазанових, лісовий мешканець, який має рябе, сіро-буре забарвлення (Bonasa bonasia).
2. Рослина родини лілійних з дрібними, рябо забарвленими квітками, часто ранньовесняна; також розм. про деякі інші цибулинні рослини з плямистими квітками (Fritillaria).
3. Дрібна прісноводна риба родини окуневих, поширена в басейні Дунаю, з темними плямами на тілі (Gymnocephalus baloni).
4. Рід грибів з сірою або коричневою, покритою лусочками шапинкою (рябчик кам’яний, рябчик золотистий та ін.).