drevosliv.com

Словник Української

Категорія: Р

  • рокотливий

    Який видає рокіт, рокочучий звук; гучний, дзвінкий, з рокотом.

  • рокош

    1. Збройне повстання шляхти проти короля в Речі Посполитій XVI–XVIII століть, що мало на меті захист шляхетських прав і вольностей.

    2. У переносному значенні — бунт, заколот, відкрите виступ проти керівництва або встановленої влади.

    3. Історична назва з’їзду, сеймику або наради шляхти в Польщі та Великому князівстві Литовському в XIV–XV століттях.

  • роксана

    1. Жіноче особове ім’я грецького походження, що означає “сяюча”, “світла”.

    2. Назва популярного українського народного танцю гуцульського походження, що виконується в парі, має швидкий темп і характерний крок з притупуванням.

    3. Назва музичної форми (мелодії) для виконання зазначеного танцю.

  • роксборо

    1. Роксборо (англ. Roxboro) — власна назва кількох населених пунктів у США та Канаді, зокрема міста в штаті Північна Кароліна (США).

    2. Роксборо (англ. Roxburgh) — історична область та колишнє графство на півдні Шотландії, а також назва села в цій області.

    3. Роксборо (англ. Roxboro) — район міста Монреаль (Квебек, Канада).

  • роксолана

    1. Етнічна назва кочового ірано-мовного сарматського племені, що мешкало в Північному Причорномор’ї (зокрема в степах сучасної України) з II ст. до н. е. по IV ст. н. е.

    2. Поетична назва українки, козачки, мешканки українських степів, що походить від назви племені роксоланів.

    3. (з великої літери, Роксолана) Історичне прізвисько наложниці, а згодом законної дружини османського султана Сулеймана I Пишного (XVI ст.), уродженої в Рогатині (нині Івано-Франківська область) Олександри Гаврилівни Лісовської (Анастасії Гаврилівни Лісовської), відомої в Європі як Хюррем-султан.

  • роксолани

    1. Кочевий сарматський народ іранського походження, що у II ст. до н.е. – IV ст. н.е. мешкав у Північному Причорномор’ї, від Дніпра до Дунаю, та вів постійні війни з Римською імперією та сусідніми племенами.

    2. (у широкому вжитку) Назва, що іноді вживається в художній літературі та публіцистиці для позначення давнього населення території України, зокрема в контексті походження українського козацтва.

  • роксоляна

    1. (історична етнографія) Уживана в західноєвропейській літературі XVI–XVIII століть латинізована назва українців (русинів), що походить від назви давнього племені роксоланів, яке мешкало в Північному Причорномор’ї.

    2. (поетичне, заст.) Урочиста, книжна назва українки, української жінки або дівчини.

  • рокстеді

    Рокстеді — власна назва міжнародної мережі ресторанів швидкого харчування (фастфуду), що спеціалізується на гамбургерах, картоплі фрі та інших стравах американської кухні, заснована у США.

    Рокстеді — власна назва однойменного американського бренду одягу та взуття у стилі кежуал, що позиціонується як пов’язаний з культурою фастфуду та молодіжним способом життя.

  • рокувати

    1. (від нім. rocken) У текстильному виробництві: готувати пряжу до ткацтва, намотуючи її на років (спеціальні палички або катушки).

    2. (від англ. to rock) Виконувати музику в стилі рок, грати рок-музику; також перен. бути енергійним, яскравим, викликати сильне захоплення (розмовне).

  • рокуватися

    1. Укладати угоду, домовлятися про щось, зобов’язуватися до чогось (зазвичай з певним строком або умовою).

    2. Заст. Давати клятву, обіцянку; присягатися.