рокотливий

[rokotlɪʋɪj] Прикметник

Буква:Р

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    Який видає рокіт, рокочучий звук; гучний, дзвінкий, з рокотом.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. рокотливий, р. рокотливого, д. рокотливому, з. рокотливого, о. рокотливим, м. рокотливім

Більше записів