Категорія: Р

  • ронідаза

    Ронідаза — ферментний препарат, що містить гіалуронідазу, який застосовується в медицині для розрідження в’язких ексудатів, покращення резорбції підшкірних гематом та посилення всмоктування ліків при підшкірних ін’єкціях.

  • ронкіграма

    1. (медицина) рентгенівський знімок, отриманий за допомогою спеціального методу томографії, запропонованого італійським фізиком Дж. Ронкі, що дозволяє візуалізувати фазові об’єкти (наприклад, м’які тканини) без застосування контрастних речовин.

    2. (фізика, оптика) інтерференційна картина (тіньовий знімок), що виникає в результаті дифракції світла на непрозорому екрані з прямим краєм, названа на честь італійського фізика Васіліо Ронкі.

  • ронфлер

    1. (історичне) Різновид важкої кавалерійської пістолі, поширений у XVI–XVII століттях, з коротким стволом великого калібру, призначений для пробивання обладунків.

    2. (історичне, переносне) Вершник, озброєний такою пістоллю.

  • роняти

    1. Дозволяти чомусь падати з рук або з якоїсь висоти, не втримуючи; випускати з рук.

    2. Перен. Втрачати, позбавлятися чогось (часто абстрактного: авторитету, гідності тощо).

    3. Про рослини: скидати листя, пелюстки, плоди.

    4. Про тварин: скидати роги, шерсть, пір’я.

    5. Випускати з очей сльози або з очей, рота краплі рідини (наприклад, сльози, піт).

    6. Розмовне. Вимовляти слова тихо, невиразно або навмисне недбало.

  • ронятися

    1. Падати, валитися на землю (переважно про дерева, стовпи, споруди тощо).

    2. Рідко вживане значення: падати, опускатися вниз (про предмети, які не тримаються міцно).

  • ропа

    1. (геол.) Насичений соляний розчин, що утворюється природним шляхом у водоймах асідиментогенних басейнів або вилуговуванням солей з гірських порід; використовується для видобутку солей.

    2. (техн., заст.) Рідкий розчин солей, кислот або лугів, що застосовується в технологічних процесах (наприклад, при виварюванні мила, обробці шкур).

    3. (перен., розм.) Щось неприємне, гірке, тяжке (про життя, долю).

    4. (заст., рел.) У православ’ї: освячена вода, що використовувалася в обряді благословення води на Водохреще (Богоявлення).

  • ропавий

    1. Який має властивості ропи (у 1-му значенні); що містить ропу; покритий ропою.

    2. Який має властивості ропи (у 2-му значенні); схожий на ропу за консистенцією або виглядом.

    3. Який має властивості ропи (у 3-му значенні); сльозовий, вологий від сліз.

    4. Перен. Сумний, смутний, похмурий (про вираз обличчя, погляд тощо).

  • ропавка

    Ропавка — народна назва земноводних тварин родини ропухових (Bufonidae), зокрема звичайної ропухи (Bufo bufo), що має грубу, бородавчасту шкіру та характерну повільну перевальну ходу.

    Ропавка — застосувана назва деяких видів риб родини скорпенових (Scorpaenidae), зокрема морського пса або ропака (Scorpaena porcus), що мешкає в Чорному морі та має отруйні колючки.

    Ропавка — переносно про незграбну, повільну в рухах або некрасиву людину (зазвичай жінку).

  • ропак

    1. Власна назва одного з найвідоміших схилів для швидкісного спуску на гірськолижному курорті Буковель (Карпати), де неодноразово проводилися етапи Кубка світу з гірськолижного спорту.

    2. (заст., діал.) Той, хто роптав, буркотун, невдоволена людина; також — бунтівник.

  • ропалічний

    1. (в архітектурі) стосовний до ропаліки, що має форму ропаліки — архітектурного елемента у вигляді жердини або стовпа, товщина якого збільшується від низу до верху.

    2. (у мистецтві) такий, що нагадує за формою булаву або палицю, звужену в одному кінці та розширену в іншому.