Категорія: Р

  • ростра

    1. У Стародавньому Римі — носова частина (таран) ворожого корабля, яку відрізали після перемоги на морі та виставляли як трофей; згодом — декоративна колона, прикрашена такими носами кораблів на честь морських перемог.

    2. Архітектурне прикрашення у вигляді носової частини давнього військового корабля (з зображенням тарана, рострума), що використовувалося на колонах, пам’ятних стовпах (ростральних колонах), а також на карнизах будівель.

  • ростральний

    1. Пов’язаний з рострами, тобто носовими частинами давньоримських кораблів; прикрашений рострами (про колони, пам’ятники тощо).

    2. Розташований, споруджений біля рострам або призначений для виголошування промов з рострам (про трибуну, майданчик).

  • ростри

    1. (історичний термін) Військові трофеї — носи (тарани) ворожих кораблів, які в Стародавньому Римі виставлялися на спеціальних стовпах-колонах на Форумі або прикрашали триумфальні арки.

    2. (морський термін) Конструкція на носовій частині вітрильного корабля у вигляді решітки або платформи, що виступає вперед за борт; служить для кріплення такелажу бушприта та для роботи з вітрилами.

  • рострум

    1. (в архітектурі) носова частина давньоримського корабля, яка часто використовувалася як декоративний елемент на колонах, пам’ятниках (наприклад, ростральна колона) або трибунах ораторів (ростри) для символізації морських перемог.

    2. (в зоології) видовжена, схожа на хоботок або дзьоб, передня частина голови у деяких членистоногих (наприклад, у клопів) або молюсків, що слугує для проколювання та смоктання.

  • ростун

    1. (діал.) Повільна, млява, незграбна людина, яка росте не за віком або має великий зріст; те саме, що розтень, розтюп.

    2. (діал.) Про рослину, що має надмірно високий стебло або швидко витягується вгору, але має слабку структуру.

    3. (перен., рідк.) Щось, що надмірно розростається або розвивається непропорційно великими темпами.

  • ростучий

    1. Який росте, збільшується у розмірах, розвивається (про живий організм, рослину тощо).

    2. Який поступово збільшується, наростає, посилюється (про явища, процеси, відчуття тощо).

    3. У граматиці: такий, що виражає набуття ознаки, поступове збільшення інтенсивності дії або стану (про форми дієслова).

  • ростючий

    1. (діал.) Те саме, що ростучий — такий, що росте, зростає; властивий росту, зростанню.

    2. (діал.) Те саме, що ростучий — такий, що сприяє росту, зростанню; поживний, родючий.

  • рось

    1. Назва давньослов’янського племені, що мешкало в Середньому Подніпров’ї та дало ім’я Київській Русі та українському народу (русинам).

    2. Поетична або застаріла назва Русі, української землі, українського народу.

    3. У давніх джерелах — назва річки Дніпро або його притоки.

  • росяний

    1. Властивий росі, що стосується роси; такий, що містить росу або покритий нею.

    2. Утворений з роси, що складається з роси.

    3. Переносно: дуже свіжий, чистий, прозорий, наче змочений росою.

  • росянистий

    1. Покритий росистими краплями, вологий від роси.

    2. Який має властивість утримувати або виділяти вологу, нагадує за виглядом росу.